
Заклад дошкільної освіти №9
Нетішинської міської ради
Група молодшого дошкільного віку №10 працює за напрямком формування мовленнєвого розвитку дитини
використовуючи коректурні таблиці, як засіб пізнавальної активності дітей дошкільного віку.

Олена Миколаївна
Сороченко
вихователь

Тетяна Степанівна
Моцюк
вихователь

Людмила Миколаївна
Опаносюк
асистент вихователя

Мирослава Олександрівна
Цисар
помічник вихователя
Коректурні таблиці стають потужним навчальним та розвивальним засобом на заняттях завдяки: - розподілу матеріалу за основними лексичними темами; - врахування пізнавальних можливостей дітей різного рівня розвитку та етапу корекційного процесу, на якому вони знаходяться; - варіативного використання завдань-запитань залежно від стадії вивчення теми та програмових завдань конкретного заняття.
Під час розробки запитань до коректурних таблиць реалізовується принцип співвідношення складності матеріалу, його об’єму та повторюваності. Особливістю коректурних таблиць є те, що переважна більшість картинок має предметний характер, а частина з них ілюструє дію або процес. Такий відбір продиктований перевагами наочно-дійового мислення дітей із недорозвитком мовлення. Картинки-ілюстрації мають реалістичний вигляд і близькі для сприймання дошкільників. Певний мультиплікаційний характер підвищує інтерес до зображень, допомагає перевести вибірковий пізнавальний інтерес дошкільників із порушенням мовлення в цілеспрямований. Крім цього використані зображення відповідають лексичному змісту та передбаченим програмовим вимогам теми, яка розглядається. Важливо не перевантажувати зміст коректурної таблиці зайвими картинками, які стосуються теми, але не підкріплені досвідом сприймання чи використання дітьми або не будуть такими в найближчий час. Розроблені завдання-запитання до кожної коректурної таблиці дозволяють педагогу швидко та продуктивно опрацьовувати тему, вирішити навчальні, розвивальні та корекційні цілі. Завдання-запитання підбираються від найпростіших до складних з поступовим залученням пізнавального та мовленнєвого досвіду дошкільників. Таким чином з’являється можливість здійснювати диференційований підхід до використання запитань у роботі з дітьми різних рівнів розвитку та етапівкорекційної роботи. Переважна кількість запитань є відкритими, тобто вимагають від дитини залучення власних знань, формулювання розгорнутої відповіді та певних пояснень.
![]() | ![]() |
---|
Ходить гарбуз по городу.......
![]() | ![]() |
---|---|
![]() | ![]() |
![]() |
![]() |
---|